Весенний чемпионат "Коломны" - 2009

Юные, светлые братья
Силы, восторга, мечты,
Вам раскрываю объятья,
Сын голубой высоты.
 
Тени, кресты и могилы
Скрылись в загадочной мгле,
Свет воскресающей силы
Властно царит на земле.
...
Жаркое сердце поэта
Блещет, как звонкая сталь.
Горе, не знающим света!
Горе, обнявшим печаль!
 
О велике свiтило! Чи було б ти щасливе, якби не мало кому сяяти?!
Десять рокiв устаєш ти над моєю печерою. Тобi набридло б
свiтло твоє i шлях твiй, коли б не було тут мене, орла мого i
моєї змiї. Проте ми щоранку чекали на тебе, вбирали
щедроти твої i благословляли тебе за них.
Поглянь! Я переповнився мудрiстю своєю, мов та бджола, що
назбирала надто багато меду, менi потрiбнi руки, простягненi до мене. Я
хотiв би дарувати i роздавати, поки мудрi серед людей знову зрадiли б
глупотi своїй, а бiднi - своєму багатству.